Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
09.10.2018 суддею Жовтневого районного суду м.Харкова Васильєвою Н.М. винесено вирок у кримінальній справі № 639/7625/17 за обвинуваченням харків’ян («Жахливих батьків» маленького хлопчика, 2013 року народження) у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (ст.166 КК України), в умисних тяжких тілесних ушкодженнях (ст. 121 КК України), катуванні (ст.127 КК України), внаслідок чого дитина померла.
Засуджений у період з листопада 2016 року по кінець серпня 2017 року свідомо і навмисно, завдавав сильних фізичних та психологічних страждань малолітньому сину, з метою обмеження дитини в можливості нормального відпочинку та сну, користуючись своєю безкарністю через неможливість вчинити спротив чи повідомити про вчинення протиправних дій до правоохоронних органів його сином в силу малолітнього віку, неодноразово, в присутності та з мовчазної згоди співмешканки – матері дитини, у нічний час доби, застосовуючи фізичну силу, здійснював його неодноразове побиття ременем, долонями рук по різним частинам тіла, а також здавлювання його шиї руками, завдаючи малолітньому потерпілому фізичного болю, а також фізичного та морального страждання.
Також, бажаючи заподіяти малолітньому потерпілому особливого мучення у вигляді страждань шляхом тривалого позбавлення останнього їжі, перебуваючи за місцем спільного мешкання, зважаючи на вік дитини, а також відсутність у останнього можливості самостійного забезпечення харчуванням, в умовах обмеження вільного пересування, у зв’язку з раніше отриманими тілесними ушкодженнями, умисно обмежували доступ малолітнього потерпілого до їжі майже протягом місяця.
Також засуджений , застосовуючи фізичну силу, завдавав неодноразово руками удари, удари-стиснення в ділянку голови малолітньої дитини, внаслідок чого у останнього в подальшому виникла тяжка черепно-мозкова травма.
Також засуджена, що є матір’ю потерпілого хлопчика, починаючи з листопада 2016 року, поступово, свідомо опустившись до рівня особи з примітивною соціальною відповідальністю, зволікаючи своїми батьківськими обов’язками, не забезпечувала належного харчування, нагляду за станом здоров'я, виховання, а також не забезпечувала малолітньому сину рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Бажаючи догодити своєму співмешканцю (засудженому у справі), систематично зволікала тим, що останній б’є їх трирічного сина. Хоча безпосередньо не заподіювала малолітньому сину тілесних ушкоджень, однак після численних випадків побиття дитини, вона протягом тривалого часу не вживала заходів щодо виклику швидкої медичної допомоги, тривалий час приховувала стан дитини від сторонніх, залишалася проживати разом із співмешканцем в одній квартирі, обмежувала доступ дитини до їжі, що свідчить про той факт, що вона,діючи у групі із засудженим, своєю бездіяльністю свідомо допускала можливість настання спричинення тяжких тілесних ушкоджень малолітньому потерпілому.
Встановлені висновками судово-медичних експертиз спричинені малолітньому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за своїм характером і кількістю викликали у потерпілого відчуття сильного фізичного болю та особливі фізичні та моральні страждання, а тривале ненадання медичної допомоги та позбавлення дитини їжі свідчать про характер дій обвинувачених- спричинення ними умисного тяжкого тілесного ушкодження способом, що має характер особливого мучення потерпілого.
До лікарні дитина потрапила у стані коми, з причини голоду з ознаками дистрофії, відсутності жирової клітковини та багатьма іншими негативними змінами в організмі внаслідок харчової недостатності, лише у вересні 2018 року за викликом сусідки засуджених.
Після чого, не приходячи до свідомості, 27.09.2017 дитина померла.
Обох батьків визнано винуватими у скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що має характер особливого учення, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст.121 КК України).
Крім того, засудженого (батька померлої дитини) також визнано винуватим у спричинені катування, а також умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, та призначено остаточне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили залишено раніше обраний запобіжний захід - тримання під вартою.
Засуджену (мати померлої дитини) також визнано винною у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною, та призначено остаточне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. До набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду негайно.
Триває строк для апеляційного оскарження вироку.