Іноді, щоб розібратися належним чином, потрібно немало часу. Судом винесено виправдувальний вирок.

        Нерідко трапляються такі випадки, що розгляд кримінальної справи триває більше року. Особливо із теперішнім суддівським навантаженням. Однак, не жаль часу, коли ведеться мова щодо вирішення питання про людську долю.

         Так, 08.04.2019 суддею Жовтневого районного суду м. Харкова Федюшиним М.В. винесено виправдувальний вирок у кримінальній справі №639/10257/14-к стосовно уродженця Харківської області, дільничного інспектора міліції, який обвинувачувався у незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів (частина 2 статті 307 Кримінального кодексу України) та у зловживанні владою (частина 1 статті 364 Кримінального кодексу України), а саме в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе використанні влади всупереч інтересам служби.

        При винесенні вироку, суд керувався ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини. При визначенні допустимості чи недопустимості доказів використано Правило «отруєного дерева», «плоди отруєного дерева», або «ефект доміно», згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Отруєне дерево дає отруєні плоди. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує «ефект доміно». Відповідно до вищевказаного вироку, державне обвинувачення у зазначеній справі, яке підтримувала прокуратура Харківської області, не знайшло свого підтвердження; належні та допустимі докази, які б безпосередньо, прямо підтверджували винуватість підсудного у вчинені вказаних злочинів, суду не надані.

        Таким чином, суд, оцінивши кожний наданий стороною обвинувачення доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємного зв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку про недоведеність вчинення підсудним інкримінованих йому злочинів.

        Підсудного виправдано, запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню. На теперішній час триває строк для апеляційного оскарження вироку.